Засівання (Посівання) 2027: коли і як засівають, що кажуть засівальники

Засівання, або посівання, у 2027 році припадає на ранок 1 січня, п’ятницю. Це народний звичай Нового року і Дня святого Василія Великого: хлопці та чоловіки ходять від хати до хати, розсипають зерно, промовляють засівалки і бажають господарям урожаю, здоров’я та достатку на весь рік. Відколи Православна церква України та Українська греко-католицька церква з вересня 2023 року перейшли на новоюліанський календар, День Василя разом із засіванням перемістився з 14 січня на 1 січня. Нижче розповідаємо, хто має право засівати, яким зерном це роблять, що кажуть засівальники, як їх зустрічати і чим відрізняються звичаї в різних родинах.

Коли засівають у 2027 році

За новим церковним календарем ПЦУ та УГКЦ свято Василія Великого відзначають 1 січня. У 2027 році це п’ятниця. Засівати починають зранку, щойно настає новий рік. За давнім звичаєм перші засівальники приходили ще затемна, до світанку, а обходити хати належало до полудня. Вважалося, що зранку посіяне зерно має найбільшу силу.

Ті, хто дотримується юліанського календаря, засівають 14 січня 2027 року, у четвер. Цей день у народі досі називають Старим Новим роком. Частина родин за звичкою зберігає обидві дати, тому засівальників можна зустріти і 1, і 14 січня. Звичаї при цьому однакові, різниться лише дата.

Варто пам’ятати, що засівання не є церковним обрядом чи державним святом. Це народна традиція, яка склалася поруч із церковним днем пам’яті святого Василія і з Новим роком. Тому дата засівання просто рухається разом із календарем, за яким живе родина.

Звідки взявся звичай засівати

Засівання належить до найдавніших новорічних обрядів українців. Землеробські громади вірили, що перший день року задає тон усьому року. Якщо в цей день у хаті «посіяти» зерно, то й улітку поле вродить, а в родині буде достаток. Зерно в цьому обряді символізує життя, плодючість і нове начало.

З прийняттям християнства звичай не зник, а поєднався з церковним календарем. На 1 січня припадає пам’ять святого Василія Великого, тож у народній свідомості новорічне засівання стало «Василевим». Звідси і народна назва 1 січня: Василь, Василів день, а в багатьох засівалках згадується саме святий Василь.

Засівання має чітку логіку побажання. Щедрувальники напередодні величають господаря і бажають йому щедрого року, а засівальники вранці ніби закріплюють ці слова дією. Зерно, розкидане по хаті, мало «прорости» добробутом протягом року. Через це обряд виконували серйозно, а засівальника, який приходив першим, вважали своєрідним провісником долі для всієї родини.

Засівання тісно пов’язане з Щедрим вечором і Маланкою. Напередодні, 31 грудня, щедрують і водять Маланку, а наступного ранку на зміну щедрувальникам приходять засівальники. Разом ці дні утворюють новорічний цикл свят, що завершує Різдвяні свята і готує до Водохреща. Детальніше про сам день Нового року читайте в статті Новий рік: історія свята і традиції в Україні.

Хто ходить засівати

Засівають хлопці, юнаки і чоловіки. Цим засівання відрізняється від колядування і щедрування, у яких беруть участь і дівчата, і жінки. Пояснення народне: чоловік у традиційній громаді вважався сіячем, тим, хто кидає зерно в землю. Тому і в хаті «сіяти» мав чоловік.

Особливе значення мав перший відвідувач нового року. У Західній Україні його називають полазником. Господарі уважно стежили, хто першим переступить поріг, бо вірили, що від цього залежить, яким буде рік. Якщо першим приходив хлопець, чекали щастя і добробуту. Поширене повір’я застерігає, що поява першою жінки чи дівчини віщує сльози та нестатки. Сьогодні це сприймають радше як цікавий фольклорний сюжет, ніж як правило.

Засівальники часто вдягають вишиванки або чисті білі сорочки. Зазвичай спершу засівають у власній хаті, потім ідуть до хрещених батьків, родичів і сусідів. Діти беруть дві торбинки: одну з зерном, другу для гостинців.

Яким зерном посівають

Найчастіше для засівання беруть пшеницю, жито, ячмінь та овес. Їх можна змішувати. Зерно має бути цілим, а не дробленим. У народній символіці кожна культура має свій сенс:

• пшениця означає достаток і матеріальний добробут;
• жито символізує здоров’я, лад і злагоду в родині;
• овес бажають на удачу в справах, а ще його здавна пов’язували з добробутом худоби;
• ячмінь додають як побажання щедрого врожаю.

Щодо деяких круп думки розходяться. Більшість етнографічних описів і популярних видань радять не засівати горохом, бо за переказом він виріс зі сліз Богородиці, а також просом і пшоном. Про гречку повір’я різні: одні вважають, що вона накликає сварки в родині, інші допускають її поряд із рисом, який почали використовувати вже в наш час. Ці заборони є народними повір’ями, а не церковними вимогами, тому кожна родина обирає зерно за власною традицією.

Найціннішим вважалося зерно з дідуха, різдвяного снопа. У частині сіл першому засівальнику доручали обмолотити дідух, а зерно з нього зберігали до весни і додавали до посівного.

Що кажуть засівальники

Обряд має усталений порядок. Засівальник стукає у двері і питає дозволу: «Добрий ранок, господарі! Чи можна у вашій хаті посівати?». Після згоди він заходить, розсипає зерно від порога вглиб хати, широким рухом, ніби сіє в полі, і водночас промовляє або співає засівалку.

Найвідоміший початок засівалки знають майже всі: «Сію, вію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!». Далі йдуть побажання здоров’я, щастя, врожаю і довгого віку. Відома також давня формула «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця», у якій перелічують злаки і просять доброго врожаю.

Засівалки зазвичай короткі, ритмічні, з простими римами, тож їх легко вивчити навіть малим дітям. Текст різниться від села до села і від родини до родини. Часто засівальник додає власні побажання господарям: щоб у хаті був мир, у полі родило, а діти росли здоровими. Наприкінці ще раз вітають усіх з Новим роком і чекають на частування.

Як зустрічати засівальників і чим віддячити

За традицією засівальників не можна проганяти. Що більше їх зайде до хати, то щасливішим і заможнішим буде рік, кажуть у народі. Господарі приймають гостей привітно, дякують за побажання і обов’язково частують.

Раніше засівальникам давали пироги, калачі, горіхи, яблука, а першому засівальнику дарували більший гостинець, ніж іншим. Сьогодні діти найчастіше отримують цукерки, печиво, фрукти або дрібні гроші. Щодо грошей повір’я суперечать одне одному: в одних родинах дарувати монети вважають добрим знаком, в інших застерігають, що віддати гроші в перший день року означає весь рік відчувати нестачу. Обирайте той варіант, який прийнятий у вашій родині.

Посіяне зерно не підмітають одразу. Поширене повір’я радить залишити його до вечора, щоб «не вимести» щастя з хати. Після цього зерно збирають, а дбайливі господарі зберігають його до весняної сівби. Це також народний звичай, а не обов’язкова вимога.

Засівання сьогодні: у місті і в селі

У селах звичай досі зберігає давні риси: хлопці гуртом обходять вулицю, господарі чекають на перших гостей, а зерно розносять по хатах ще затемна. У містах засівання стало переважно родинним. Діти засівають батьків, бабусь і дідусів, хрещених та сусідів по під’їзду. Часто це роблять не на світанку, а впродовж ранку чи навіть дня, коли зручно родині.

Перехід ПЦУ та УГКЦ на новий календар додав звичаю нового змісту. Для багатьох засівання 1 січня стало способом зберегти традицію і водночас поєднати новорічні свята з церковним календарем. Водночас частина громад, особливо там, де вірні належать до юліанської традиції, і далі засіває 14 січня.

Звичай активно підтримують школи, будинки культури та фольклорні колективи. Напередодні свят діти вчать засівалки на уроках і ранках, а етнографи збирають місцеві варіанти текстів. Для багатьох родин засівання стало способом передати дітям частку української традиції у простій і зрозумілій формі: кілька рядків віршика, жменя зерна і щирі побажання близьким. Саме тому звичай легко пристосовується до міського життя і не втрачає сенсу.

Варто пам’ятати й про практичні речі. Кидати зерно варто обережно, не цілитися в обличчя і не засипати електроприлади. У квартирах з дрібними дітьми чи тваринами краще брати небагато зерна, щоб потім легко його прибрати.

Засівання і церковне свято 1 січня

1 січня Церква за новоюліанським календарем відзначає Обрізання Господнє і пам’ять святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, одного з найшанованіших отців Церкви. Віряни йдуть на літургію, а після служби повертаються додому до святкового столу. Детальніше про церковний зміст цього дня ми писали в матеріалі Обрізання Господнє: дата і значення свята.

Римо-католики теж відзначають 1 січня, але як Урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Пам’ять святого Василія Великого в римо-католицькому календарі припадає на 2 січня, разом зі святим Григорієм Богословом. Народний звичай засівання з цими церковними датами безпосередньо не пов’язаний, тож засівають у своїх родинах і католики, і православні, і греко-католики.

Церква не вимагає засівати і не пов’язує з цим звичаєм жодних заборон. Засівання є частиною народної культури, яку кожна родина зберігає по-своєму.

Часті питання про засівання 2027

Коли засівають у 2027 році?

За новоюліанським календарем ПЦУ та УГКЦ засівають зранку 1 січня 2027 року, у п’ятницю. За юліанським календарем засівання припадає на 14 січня 2027 року, четвер.

Хто може засівати?

За традицією засівають хлопці, юнаки і чоловіки. Дівчата і жінки беруть участь у колядуванні та щедруванні, а засівання вважається чоловічим обрядом.

Яким зерном засівати?

Найчастіше пшеницею, житом, ячменем і вівсом. Горох, просо і пшоно за повір’ями для засівання не беруть. Щодо гречки повір’я різняться.

Що кажуть, коли засівають?

Найвідоміші слова: «Сію, вію, посіваю, з Новим роком вас вітаю!». Далі засівальник бажає господарям здоров’я, щастя і врожаю.

Коли можна підмітати зерно після засівання?

За народним повір’ям зерно залишають до вечора, а потім збирають і зберігають до весни.

Чим віддячити засівальникам?

Цукерками, печивом, фруктами, випічкою. Дрібні гроші дарують за звичаєм родини, бо повір’я щодо монет різняться.

Хто такий полазник?

Так у Західній Україні називають першого гостя в новому році. Вважалося, що від нього залежить, яким буде рік для родини.

Чи пов’язане засівання зі Старим Новим роком?

Так. До 2023 року засівали 14 січня, на Старий Новий рік. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новий календар основна дата змістилася на 1 січня.