Масниця (Колодій) 2027: дата, традиції та звичаї в Україні

Масниця 2027 в Україні триває з понеділка, 8 березня, до неділі, 14 березня. Останній день, Прощена неділя, припадає на 14 березня, а вже 15 березня у православних і греко-католиків починається Великий піст. Масниця, яку в багатьох регіонах називають Колодієм, це народне свято проводів зими, що збігається з церковним сиропусним (сирним) тижнем. Сім днів люди ще можуть їсти молочне, сир і яйця, ходять у гості, жартують, ліплять вареники з сиром, а наприкінці просять одне в одного пробачення перед постом.

Нижче пояснюємо, як визначають дату, звідки взялися назви, що робили з колодкою по днях тижня, чому головною стравою є вареники, а не млинці, і чим відрізняється календар ПЦУ, УГКЦ та Римо-католицької церкви.

Коли Масниця у 2027 році і як визначають дату

Масниця не має фіксованої дати. Вона завжди припадає на останній тиждень перед Великим постом, а сам піст відраховують від Великодня. У 2027 році православні та греко-католики в Україні святкують Великдень 2 травня. Великий піст починається за сім тижнів до нього, тобто в понеділок, 15 березня 2027 року. Отже, масничний тиждень у 2027 році виглядає так:

  • понеділок, 8 березня: початок Масниці (Колодія);
  • з вівторка, 9 березня, до суботи, 13 березня: основні дні свята;
  • неділя, 14 березня: Прощена неділя, завершення Масниці;
  • понеділок, 15 березня: Чистий понеділок, перший день Великого посту.

Цікавий збіг: у 2027 році перший день Масниці припадає на 8 березня, Міжнародний жіночий день. Для Колодія це навіть символічно, адже головними учасницями старовинних обрядів були саме жінки.

Через пізній Великдень Масниця у 2027 році одна з найпізніших за останні роки. Для порівняння, у 2026 році сиропусний тиждень тривав з 16 по 22 лютого. Різниця в кілька тижнів між роками нормальна, бо дата Великодня щороку інша.

Що таке Масниця і Колодій: звідки назви

Масниця це давнє свято на межі зими та весни, яке з прийняттям християнства прив’язали до підготовки до Великого посту. Назву пов’язують зі словом «масний», тобто жирний: цього тижня їжа була ситною, щедро змащеною маслом. Етнолог Юрій Пуківський пояснював, що історично українці називали цей період саме Масницею, а форма «Масляна» з’явилася як пристосування російського слова.

Друга популярна назва, Колодій, походить від слова «колодка», тобто поліно або невелика колода. Саме колодка була головною «дійовою особою» свята: її символічно народжували, хрестили, ховали, а з нею ходили до неодружених. Існує кілька версій походження назви. За однією, влітку молодь збиралася на колодах біля хат, і тих, хто так і не знайшов пари, потім «карали» колодкою. За іншою, яку згадують фольклористи, назву пов’язують із давнім образом божества шлюбу.

У різних місцевостях свято мало й інші назви: Запусти, Заговини, Ніжкові заговини, Сиропусний або Сирний тиждень. Назва «сиропусний» прямо вказує на сир, який ще можна їсти, поки м’ясо вже відкладене.

Варто розрізняти українську Масницю і російську Масленицю. Етнологи наголошують, що в українській традиції центром свята були родина, громада та обряди з колодкою, тоді як млинці, опудала й масові ярмарки ширилися переважно як привнесена традиція, яку активно поширювали в радянські часи.

Сиропусний тиждень у церковному календарі ПЦУ, УГКЦ і РКЦ

З 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Через це нерухомі свята, як-от Різдво чи Богоявлення, змістилися на 13 днів раніше. Проте Великдень і всі пов’язані з ним рухомі дні, включно з Масницею та Великим постом, досі обчислюють за давньою пасхалією. Тож для Масниці перехід на новий календар нічого не змінив: у 2027 році вона припадає на 8–14 березня і в ПЦУ, і в УГКЦ.

У церковному розумінні Масниці передують два тижні поступового «відмовлення». Спочатку м’ясопусний тиждень, коли м’ясо востаннє дозволене, а потім сиропусний, коли м’ясо вже не їдять, але молочні продукти, сир і яйця ще можна. Так організм і душа поступово готуються до суворішого посту. Конкретні вимоги щодо їжі та богослужінь цього тижня краще уточнювати у своїй парафії, бо практика громад може відрізнятися.

У Римо-католицькій церкві аналогом Масниці є карнавал, назву якого часто тлумачать як «прощавай, м’ясо». Однак у католиків Великий піст починається з Попільної середи, а дата католицького Великодня у 2027 році інша: 28 березня. Тому Попільна середа у 2027 році припадає на 10 лютого, а карнавальні дні завершуються ще в лютому, майже на місяць раніше, ніж українська Масниця.

Колодій по днях: як «народжували» і «ховали» колодку

Найцікавіша частина свята пов’язана з обрядами навколо колодки. Фольклористи Київського національного університету імені Тараса Шевченка описують приблизно такий порядок, хоча в кожному селі були свої варіанти:

  • Понеділок. Колодка «народжується». Заміжні жінки збиралися разом на так званий бабський понеділок. Варили юшку з баранячих, свинячих чи курячих ніжок і за кістками ворожили, звідси й назва Ніжкові заговини.
  • Вівторок. Колодку «хрестили». Її загортали в тканину, прикрашали стрічками, ставилися до неї, як до немовляти.
  • Середа. Продовжували хрестини: гостювання, частування, пісні.
  • Четвер. Колодка «помирала».
  • П’ятниця. Колодку «поминали». Цього дня існував і жартівливий звичай для молодих сімей: зять, який нещодавно одружився, катав тещу на санях. Добру тещу везли рівною дорогою, а сувору, кажуть, найвибоїстішою.
  • Субота і неділя. Гуляння переходили на вулицю, більше збиралася молодь, каталися з гірок на санчатах.

Історики та етнологи трактують цей цикл як давній обряд, у якому символічно проживали ціле життя від народження до смерті й прощалися з зимою, щоб звільнити місце весні. Колодку уявляли не як мертве поліно, а як знак нового життя, яке має відродитися наступного року.

Катання з гірок теж мало своє пояснення. За народним уявленням, яке наводить фольклористка Олена Івановська, чим довша гора і чим голосніше гукали жінки під час спуску, тим вищими виростуть коноплі.

Колодка для неодружених: жарт, викуп і могорич

Найвідоміший звичай Колодія стосується тих, хто «засидівся» без пари. Заміжні жінки брали прикрашену колодку й ходили по хатах, де жили неодружені хлопці та дівчата. Їм прив’язували або чіпляли колодку до ноги, найчастіше до лівої, і жартома дорікали, що ті не стали до шлюбу. У деяких місцевостях «карали» не лише молодь, а й батьків, які вчасно не віддали заміж чи не оженили дітей.

Носити колодку весь день було незручно й соромно, тож від неї відкуплялися. Викупом могли бути стрічки, солодощі, гроші або могорич, тобто частування для компанії. Отримане частування потім спільно споживали на гулянні.

Дослідники також згадують інше значення слова «колодка». Так називали стрічку або вишитий рушничок, які дівчина дарувала хлопцеві, що їй подобався. Хлопець мав «викупити» подарунок частуванням чи стрічкою, а на Великдень дівчина дарувала йому писанку. Так звичай поступово ставав частиною передшлюбних знайомств.

Попри «покарання», обряд був передусім жартом і громадським дійством. Він нагадував про цінність родини та продовження роду, а не принижував людину. Сучасні етнографічні свята часто відтворюють цей звичай у грайливій формі, без жодного примусу.

Вареники, а не млинці: що готують на Масницю

Головна обрядова страва української Масниці це вареники з сиром, щедро политі маслом і сметаною. Етнологи називають їх однією з найдавніших українських обрядових страв. Є версія, що форма вареника нагадує молодий місяць, а сам піст починався приблизно перед весняним рівноденням, тож страва мала і календарне значення.

Чому саме молочне? Наприкінці зими м’ясні запаси в селянських господарствах зазвичай закінчувалися, а корови саме телилися й давали багато молока. Сир, масло, сметана та яйця були під рукою, і з них готували ситні страви на весь тиждень.

Що ще традиційно ставили на стіл під час Масниці:

  • вареники з сиром, а також з картоплею, капустою, вишнями чи яблуками;
  • сирники та запіканки;
  • налисники з сиром;
  • гречані млинці, змащені салом або маслом, які теж трапляються в українських записах;
  • молочні каші та страви з яєць.

Млинці в Україні не заборонені і не «чужі» як страва, але робити їх головним символом свята почали значно пізніше. Тож якщо хочете відзначити Масницю по-українськи, варто почати саме з вареників.

З варениками пов’язаний і жартівливий звичай останньої вечері перед постом. Подекуди останній вареник або шматочок сиру тримали в роті й не ковтали до ранку, щоб «запам’ятати» смак до самого Великодня.

Прощена неділя 14 березня 2027 року і народні прикмети

Остання неділя Масниці у 2027 році припадає на 14 березня. Її називають Прощеною неділею. У цей день прийнято просити пробачення в рідних, сусідів, друзів і колег за образи та помилки, яких припустилися протягом року. На традиційне «Прости мені» зазвичай відповідають «Бог простить, і я прощаю». У деяких описах згадано звичай просити пробачення тричі.

У церквах ПЦУ та УГКЦ увечері Прощеної неділі часто служать вечірню з чином прощення. Це духовний вступ до посту: важливо не лише змінити меню, а й помиритися з людьми та очистити думки. Від понеділка, 15 березня, починається Великий піст, який триватиме до Великодня 2 травня.

З кінцем Масниці пов’язано чимало народних звичаїв і прикмет. Їх варто сприймати як частину фольклору, а не як церковні вимоги:

  • дівчата в неділю кидали кісточки до воріт і за тим, як вони впали, «дізнавалися» про здоров’я чи швидке заміжжя;
  • в окремих місцевостях спалювали солом’яне опудало зими й розвіювали попіл;
  • якщо на Масницю кури можуть напитися з калюжі, вірили, що весна буде ранньою та теплою;
  • довгі бурульки вважали знаком доброго роїння бджіл і врожаю меду.

Сьогодні Масницю відзначають і в родинах, і на етнографічних фестивалях, у музеях просто неба, бібліотеках та школах. Там відтворюють обряди з колодкою, ліплять сотні вареників, співають і грають у народні ігри.

Часті запитання про Масницю 2027

Коли Масниця у 2027 році?

Масниця (Колодій) у 2027 році триває з понеділка, 8 березня, до неділі, 14 березня. Прощена неділя 14 березня, Великий піст починається 15 березня.

Чи вплинув новоюліанський календар ПЦУ та УГКЦ на дату Масниці?

Ні. Новий календар змінив дати нерухомих свят, а Великдень і пов’язані з ним дні обчислюють за давньою пасхалією. Тому Масниця, як і раніше, залежить від дати Великодня, який у 2027 році припадає на 2 травня.

Чим Масниця відрізняється від Масляної?

Етнологи вважають «Масницю» і «Колодій» історичними українськими назвами. Українська традиція зосереджена на обрядах з колодкою, варениках і прощенні, тоді як образ свята з млинцями та ярмарками ширився переважно під російським впливом.

Чому на Масницю їдять вареники?

Вареники з сиром вважають давньою обрядовою стравою. Наприкінці зими було багато молока, а м’ясо цього тижня вже не їли, тож основою столу ставали сир, масло і сметана.

Чи можна їсти м’ясо на Масницю?

За церковною традицією сиропусного тижня м’ясо вже не споживають, а молочні продукти, сир і яйця дозволені. Деталі щодо посту варто уточнити у своєї парафії чи духівника.

Що означає звичай чіпляти колодку?

Це жартівливе «покарання» неодружених хлопців і дівчат, а подекуди і їхніх батьків. Колодку прив’язували до ноги, а щоб її зняти, давали викуп: стрічку, солодощі чи частування.

Коли Масниця у католиків у 2027 році?

У Римо-католицькій церкві карнавальні дні завершуються перед Попільною середою, яка у 2027 році припадає на 10 лютого. Католицький Великдень у 2027 році 28 березня.

Що кажуть на Прощену неділю?

Зазвичай просять: «Прости мені», а у відповідь чують: «Бог простить, і я прощаю». Головне не формула, а щире бажання помиритися перед постом.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *