Обрізання Господнє 2027: дата і значення свята

Обрізання Господнє у 2027 році Православна церква України та Українська греко-католицька церква відзначають 1 січня, у п’ятницю. Це церковне свято на згадку про євангельську подію: на восьмий день після Різдва Немовля Ісус, за законом Старого Завіту, прийняв обряд обрізання й отримав ім’я, яке означає «Спаситель». Того самого дня Церква вшановує пам’ять святого Василія Великого, тому в народі 1 січня здавна називають Василем. У статті пояснюємо, звідки взялася дата, що свято означає для християн, чому деякі громади відзначають його 14 січня і як цей день проводять католики.

Коли Обрізання Господнє 2027 і чому саме 1 січня

Дата свята прив’язана до Різдва Христового. Євангеліє від Луки (2:21) розповідає, що обряд відбувся, коли минуло вісім днів від народження Дитини. Якщо Різдво припадає на 25 грудня, восьмий день, рахуючи сам день Різдва, випадає на 1 січня. Тому Обрізання Господнє є неперехідним святом: його число в календарі щороку однакове, змінюється лише день тижня.

У 2027 році 1 січня припадає на п’ятницю. Для ПЦУ та УГКЦ, які з вересня 2023 року живуть за новоюліанським календарем, це і є дата свята. Громади, що й далі користуються юліанським календарем, відзначають Обрізання Господнє 14 січня 2027 року, у четвер.

Варто розрізняти церковне свято і державний календар. Обрізання Господнє не входить до переліку святкових днів у Кодексі законів про працю. Неробочим днем у звичайний час 1 січня є завдяки Новому року, але під час воєнного стану святкові вихідні не діють. Детальніше про це ми писали у статті про Новий рік і його традиції в Україні.

Євангельська подія: що сталося на восьмий день

Обрізання було для юдеїв знаком Завіту між Богом і Авраамом. Книга Буття (17:12) приписує здійснювати цей обряд над хлопчиками саме на восьмий день життя. Під час обряду дитині давали ім’я, тож для родини це був водночас і день іменування.

Йосип і Марія, як побожні юдеї, виконали припис закону. Євангеліст Лука пише коротко: Дитину назвали Ісусом, як Його назвав ангел ще до зачаття. Ідеться про Благовіщення, коли архангел Гавриїл сповістив Марії, що вона народить Сина, і назвав Його ім’я (Лк 1:31). Ім’я Ісус походить від давньоєврейського Єгошуа і означає «Бог спасає» або просто «Спаситель».

Отже, свято має дві складові. Перша: Христос як людина підкорився закону свого народу. Друга: Він отримав ім’я, у якому вже закладено зміст Його місії. Саме тому в західних церквах цей день часто пов’язують передусім з іменем Ісуса.

Значення свята для християн

Отці Церкви бачили в Обрізанні Господньому передусім приклад смирення. Син Божий, якого християни вважають Законодавцем, сам виконав приписи закону, хоча не мав у цьому потреби. Так Він показав, що прийшов не скасувати закон, а сповнити його.

Друга важлива думка стосується духовного обрізання. Апостол Павло в Посланні до колосян (2:11) пише про «обрізання нерукотворне», тобто про очищення серця. Християнська традиція тлумачить свято як заклик відсікати в собі гріховні пристрасті: гординю, егоїзм, жорстокість. Зовнішній обряд Старого Завіту в Новому Завіті замінило Хрещення, через яке людина входить до Церкви.

Нарешті, свято нагадує про справжню людську природу Христа. Немовля, яке пройшло болісний обряд, було не примарою, а живою дитиною з тілом і кров’ю. Для богословів ранньої Церкви це був аргумент проти тих, хто заперечував людську природу Ісуса.

Свято є частиною різдвяно-богоявленського циклу, який за новоюліанським календарем у ПЦУ та УГКЦ виглядає так: 24 грудня Святвечір, 25 грудня Різдво Христове, 26 грудня Собор Пресвятої Богородиці, 1 січня Обрізання Господнє, 5 січня Хрещенський святвечір і 6 січня Богоявлення, або Водохреще. Обрізання стоїть рівно посередині цього періоду. Воно ніби з’єднує радість Різдва з підготовкою до Хрещення Господнього, коли Христос уже дорослим виходить на проповідь. Тому в храмах 1 січня ще звучать різдвяні колядки, а в оселях стоять дідух чи ялинка, прикрашені до Різдва.

У східній традиції Обрізання Господнє належить до великих свят, але не входить до дванадцяти головних, так званих двонадесятих. Богослужіння цього дня поєднує тексти, присвячені Христу, і тексти на честь святого Василія.

Новий календар: чому одні святкують 1 січня, а інші 14 січня

До 2023 року більшість українських православних і греко-католиків відзначали Обрізання Господнє за юліанським календарем, тобто 14 січня за світським рахунком. Через це в Україні склалася звичка вважати Василя частиною «старого» Нового року. Сам Старий Новий рік, власне, і виник як 1 січня за юліанським календарем.

У 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар. Для неперехідних свят він до 2800 року збігається з григоріанським, тому Різдво тепер припадає на 25 грудня, а Обрізання Господнє і пам’ять святого Василія на 1 січня. Великдень і пов’язані з ним рухомі свята обидві церкви й далі обчислюють за давньою пасхалією.

Частина громад, зокрема парафії, що залишилися на юліанському календарі, відзначає свято 14 січня. Тож у 2027 році в Україні Обрізання Господнє фактично звучатиме двічі: 1 січня в храмах ПЦУ та УГКЦ і 14 січня в церквах старого стилю. Народний Василь із засіванням теж має дві дати, залежно від того, якого календаря дотримується родина.

Обрізання Господнє і святий Василій Великий

Святий Василій Великий жив у IV столітті, був архієпископом Кесарії Каппадокійської в Малій Азії і належить до найшанованіших Отців Церкви. Він обстоював віру Нікейського собору в суперечках з аріанами, писав богословські праці, проповіді й листи. Василія вважають одним із головних законодавців чернечого життя на Сході.

Ім’я святого носить одна з двох Літургій, які найчастіше служать у церквах візантійського обряду. Літургію Василія Великого звершують лише кілька разів на рік, і 1 січня належить до цих днів. Тому богослужіння на Обрізання Господнє довше за звичайне недільне, а парафіяни, які приходять до храму, чують особливі молитви.

1 січня є днем іменин для всіх, хто носить ім’я Василь, Василина чи Василиса. У давнину саме тому про це свято говорили як про «Василя», і в народній пам’яті церковна назва дня відійшла на другий план.

Як 1 січня відзначають римо-католики

У Римо-католицькій церкві 1 січня теж має велику вагу, але зміст дня інший. Протягом століть західні християни відзначали цього дня Обрізання Господнє та завершення восьмиденного святкування Різдва, октави. Календар 1960 року прибрав згадку про обрізання і залишив назву «Октава Різдва». Після літургійної реформи 1969 року 1 січня стало урочистістю Пресвятої Богородиці Матері Божої, зі згадкою про надання Дитині імені Ісус.

Папа Павло VI у документі «Marialis Cultus» 1974 року пояснив, що повернення маріанського свята на 1 січня відповідає давній традиції Риму. Він же 1968 року започаткував Всесвітній день миру, який католики відзначають саме першого січня. Щороку Папа оголошує тему цього дня і звертається з посланням до вірних.

Для українських католиків латинського обряду 1 січня 2027 року є урочистістю Матері Божої. Дата збігається з датою Обрізання Господнього в ПЦУ та УГКЦ, проте назва і головний зміст свята різні. Лютерани та англікани зберегли свято обрізання й імені Ісуса у своїх календарях під різними назвами.

Народні традиції дня: засівання і Василь

Народна культура пов’язувала 1 січня не стільки з євангельською подією, скільки з початком нового року і святом Василя. Головний звичай дня засівання. Вранці хлопчики й юнаки ходили від хати до хати з торбинками зерна, розсипали його по оселі й промовляли побажання врожаю, здоров’я та достатку. Господарі обдаровували засівальників дрібними грішми чи солодощами.

У багатьох регіонах важливу роль відігравав перший гість, полазник. Вважали, що від того, хто першим переступить поріг уранці, залежить удача родини на весь рік, тому полазника приймали особливо гостинно. Вечір перед Василем називали Щедрим, з ним пов’язані щедрівки й обхід ряджених із Маланкою.

З днем пов’язано й чимало прикмет та заборон: не сваритися, не позичати гроші, не згадувати старих образ. Їх варто сприймати як частину народної традиції, а не як церковні правила. Церква не встановлює для Обрізання Господнього жодних побутових заборон. Головне, до чого закликають священники, це участь у богослужінні, молитва і добрі справи на початку року.

Сьогодні 1 січня в українських родинах поєднує кілька шарів. Після новорічної ночі частина людей іде до храму на Літургію, інші вітають рідних з іменинами, якщо в родині є Василь чи Василина. Діти, як і раніше, бігають засівати до бабусь, сусідів і хрещених. У громадах, де живуть за юліанським календарем, усе це повторюється 14 січня. Таке подвійне святкування не є суперечністю: кожна родина обирає календар своєї парафії, а зміст свята від дати не змінюється.

Часті питання про Обрізання Господнє 2027

Коли Обрізання Господнє у 2027 році?

У ПЦУ та УГКЦ свято припадає на 1 січня 2027 року, п’ятницю. Громади, що живуть за юліанським календарем, відзначають його 14 січня 2027 року, у четвер.

Чому свято відзначають на восьмий день після Різдва?

За законом Старого Завіту обрізання здійснювали над хлопчиками на восьмий день життя. Євангеліє від Луки розповідає, що над Ісусом обряд виконали саме тоді. Від 25 грудня восьмий день припадає на 1 січня.

Що означає ім’я Ісус?

Ім’я походить від давньоєврейського Єгошуа і означає «Бог спасає», або «Спаситель». Його дали Дитині в день обрізання, як і сповістив архангел Гавриїл під час Благовіщення.

Чи є Обрізання Господнє двонадесятим святом?

Ні. У східній традиції воно належить до великих свят, але не входить до дванадцяти головних двонадесятих свят церковного року.

Яке ще свято припадає на 1 січня?

Того ж дня Церква вшановує пам’ять святого Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Тому 1 січня в народі називають Василем, і це день іменин усіх Василів.

Як 1 січня називають у католиків?

Після реформи 1969 року в Римо-католицькій церкві це урочистість Пресвятої Богородиці Матері Божої. Цього ж дня з 1968 року католики відзначають Всесвітній день миру.

Чи можна працювати на Обрізання Господнє?

Церква не забороняє працювати в цей день. Обмеження щодо роботи належать до народних повір’їв. Віруючим радять насамперед відвідати богослужіння і присвятити день молитві та родині.

Коли засівають за новим календарем?

Засівають уранці 1 січня, на Василя. Родини, що тримаються юліанського календаря, засівають 14 січня.