Хмельницький часто знають з одного боку: як місто великого речового ринку, куди колись їхали за товаром автобусами з половини країни. Але варто пройтися центром пішки, і з’являється зовсім інша картина. Рівна сітка вулиць, закладена ще у 1820-х, будинки купців і лікарів кінця XIX століття, банк, що став художнім музеєм, і парк на місці річки, якої більше не видно. Хмельницький не кричить про себе, він радше спокійно показує, що тут зручно жити.
Це місто на заході України, у верхів’ях Південного Бугу, центр Хмельницької області. Його історія налічує майже шість століть і три назви. Нижче розповідаємо, звідки взявся Хмельницький, що в ньому подивитися за день-два, які місця люблять самі мешканці і за що його колись назвали найбезпечнішим обласним центром країни.
Де розташований Хмельницький і яке воно на мапі
Місто стоїть на Поділлі, там, де в Південний Буг колись впадала невелика річка Плоска. Саме від неї, ймовірно, і пішла перша назва поселення. Бузьке водосховище та зелені береги річки формують природний «каркас» міста: від центру до води можна дійти пішки, а набережна стала одним із головних місць для вечірніх прогулянок.
Для мандрівника Хмельницький зручний як точка маршруту по Західній Україні та Поділлю, звідки далі можна рушити на Буковину, у Чернівці з їхньою віденською архітектурою та кав’ярнями. Залізниця з’явилася тут ще у 1870 році, і з того часу місто живе на перетині шляхів. Сусідній Тернопіль зручно поєднати з Хмельницьким в одну поїздку: якщо ви вже читали, чому Тернопіль вважають одним із найзатишніших міст України, то помітите, що Хмельницький за характером йому близький.
Від Плоскирова до Проскурова: історія міста в трьох назвах
Перша писемна згадка датується 1431 роком. У привілеї польського короля Владислава II Ягайла йдеться про невелике село при злитті Плоскої та Південного Бугу. Від цієї дати місто й веде свій вік, а День міста святкують в останню суботу вересня.
Після другого поділу Польщі у 1793 році поселення відійшло до Російської імперії, а вже з 1795 року в документах закріпилася назва Проскурів. Переломним став 1822 рік: пожежа знищила більшу частину дерев’яної забудови. Через два роки затвердили генеральний план, і саме він задав ту прямокутну сітку вулиць, якою ходять у центрі й сьогодні.
Невелике містечко на початку XIX століття мало менше 500 будинків, зате славилося виробництвом мішків: ряднину для них ткали в таких обсягах, що лік ішов на мільйони аршинів. А ще у 1796 році Проскурів отримав герб, основою для якого став родовий герб Замойських.
Друга половина XIX століття принесла залізницю, торгівлю й промисловість. Новий план 1888 року розвернув забудову на схід, уздовж колії, і місто почало рости вже як торговий вузол. Напередодні Першої світової війни в Проскурові жило понад 35 тисяч людей, і приблизно половину становили євреї. Про цю частину міської історії нагадують і трагічні сторінки: погром 1919 року, гетто під час нацистської окупації 1941-1944 років. Сьогодні пам’ять про них зберігає Музей пам’яті жертв Голокосту в общинному центрі «Тхія», експозицію якого відкрили у 2012 році.
Назву Хмельницький місто отримало у 1954 році. Перейменування пов’язували з 300-річчям Переяславської ради, тобто з радянською ідеологією, а не з реальною історією гетьмана в цих місцях. Тому дискусія про повернення історичної назви Проскурів час від часу знову виникає серед активістів, хоча офіційно місто зберігає теперішнє ім’я.
Що подивитися в Хмельницькому за день-два
Головна прогулянкова вісь міста це вулиця Проскурівська. Її пішохідну частину місцеві жартома називають «стометрівкою». Тут варто йти повільно і дивитися вгору: на Проскурівській, 18 стоїть так званий «Будинок з драконами», колишній ілюзіон «Модерн», а неподалік збереглася аптека Людвіга Деревоєда 1890 року.
Ще одна цікава адреса на тій самій вулиці: будинок, який у 1898 році звів Лев Хаселев, один із перших стоматологів Проскурова. На першому поверсі він облаштував кабінет, сучасний для свого часу. Такі деталі добре показують, яким було місто на зламі століть: купецьким, підприємливим і дуже практичним.
Для тих, хто цікавиться мистецтвом, обов’язкова зупинка на Проскурівській, 47. Будівлю звели у 1903 році для відділення Південно-Російського промислового банку, а сьогодні в ній працює Хмельницький обласний художній музей зі збіркою понад 7 тисяч творів приблизно тисячі митців. Кілька будинків далі, на Проскурівській, 30, розташований музей історії міста.
Найстаріша вціліла споруда Хмельницького це церква Різдва Богородиці 1837 року на вулиці Грушевського. Її побудували на місці дерев’яної, яка згоріла під час тієї самої пожежі 1822 року. Інший помітний храм, собор Андрія Первозванного на вулиці Козацькій, з’явився у 1904 році як полкова церква.
Любителям старої забудови варто пройтися й вулицею Героїв Майдану: особняк нотаріуса Ісаака Шпігеля, за даними міського інфокіоску, був першою цегляною будівлею в центрі Проскурова. Неподалік, на вулиці Грушевського, стоїть особняк промисловця Михайла Шильмана, якому належали солодовий завод, столярна фабрика й друкарня «Порядок». А в Гречанах, які увійшли до міста лише після Другої світової, зберігся Польський народний дім 1928 року, збудований місцевою польською громадою.
Цікаво подивитися й на будинок купця Хаїма Маранца, зведений у 1880 році. У радянський час тут розміщувалися різні установи, зокрема обласне управління НКВС, а з 1989 року в будівлі працює обласний театр ляльок. Історія одного особняка вміщує майже все XX століття міста.
Католицьку спадщину міста представляє костел Святої Анни, біля якого збереглося старе католицьке кладовище. Тут іноді проводять тематичні екскурсії, і це один із найтихіших куточків Хмельницького. А вершника з булавою, бронзовий пам’ятник Богдану Хмельницькому, встановили до 500-річчя від заснування міста: гетьман тут присутній радше в бронзі й назві, ніж в історичних документах.
Чим відоме місто Хмельницький
Перше, що згадують, це речовий ринок. Його заснували у 1987 році, і з часом він розрісся приблизно до 20 гектарів, об’єднавши понад два десятки базарів зі своїми назвами. У найкращі роки сюди їхали покупці з різних областей, а також із Молдови й Білорусі, ринок працював майже цілодобово. Після 2022 року відвідувачів стало значно менше, частина торговців пішла в онлайн, але сам ринок досі працює і залишається частиною міської ідентичності.
Друга річ, якою Хмельницький може пишатися, це відчуття безпеки. У 2017 році Інститут суспільно-економічних досліджень, поєднавши дані муніципального опитування на замовлення Міжнародного республіканського інституту зі статистикою правопорушень, назвав Хмельницький найбезпечнішим обласним центром країни. Тоді близько 73% мешканців говорили, що спокійно виходять з дому ввечері.
Третя особливість пов’язана з парком імені Михайла Чекмана. У 1955 році річку Плоску сховали в колектор, острів, на якому колись стояв костел, зник, а в долині облаштували парк. Тепер це велике зелене місце біля води, де стоять скульптури Миколи Мазура з металобрухту: гігантські «іграшки», на яких виросло не одне покоління хмельничан. За даними місцевих медіа, саме в Хмельницькому зібрана найбільша колекція оригінальних робіт цього скульптора, тож парк можна вважати і своєрідним музеєм просто неба.
Хмельницький сьогодні: місто, де зручно жити
Сучасний Хмельницький це передусім спокійне обласне місто з розвиненою торгівлею, малим бізнесом і студентським середовищем навколо Хмельницького національного університету та інших закладів освіти. Після 2022 року місто прийняло багато людей зі сходу та півдня, і для багатьох із них Хмельницький став новим домом.
У місті є і міжнародний вимір. З 2023 року Хмельницький розвиває тристороннє партнерство солідарності з німецькими Штутгартом і Дрезденом, угоду мери трьох міст підписали в Дрездені у березні 2024 року. Для обласного центру такого розміру це вагома підтримка, зокрема у відновленні та соціальних проєктах.
Війна не оминула й Хмельницький: місто та область неодноразово зазнавали ракетних і дронових атак. Проте міське життя триває, працюють театри, музеї, ринки, кав’ярні, а центр вечорами наповнюється людьми.
Куди піти в Хмельницькому: парки, сквери й місця для прогулянок
Якщо хочеться побачити місто не з туристичного боку, почніть із зелених зон. Сквер імені Тараса Шевченка має несподівану історію: за планом 1824 року тут мала бути торгова площа «Хлібна», але у 1895 році міська влада вирішила закласти міський сад. Сьогодні це понад 25 тисяч квадратних метрів зелені і пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення.
Центральний парк імені Івана Франка належить до найстаріших у місті. Тут є алея письменників, спортивні майданчики, а у вихідні працює книжковий ринок, де можна натрапити на старі видання. Біля ТРЦ «Дитячий світ», колишнього центрального універмагу, варто глянути на фонтан із жабами та лелеками 1956 року: дрібна, але дуже «своя» деталь міста.
Для довшої прогулянки підійде мікрорайон Виставка. Тут розташований дендропарк «Поділля» площею близько 30 гектарів із рідкісними рослинами, а неподалік зберігся скіфський курган заввишки близько двох метрів, єдиний із місцевих курганів, що дожив до наших днів.
Окремий маленький маршрут для пар: Алея кохання біля Палацу урочистих подій. Її відкрили у вересні 2009 року до 578-ї річниці міста, а лавки для неї подарували місцеві підприємства. Сама будівля палацу 1903 року за свою історію встигла побувати і військовим відомством, і дитячою лікарнею. Сімейний варіант дозвілля дає колишнє пожежне депо, де тепер працює дитячий кінотеатр «Планета».
Майдан Незалежності сформувався в середині 1950-х, коли будували Будинок Рад. Тут проходять міські свята, а з 2011 року стоїть композиція «Віра, Надія, Любов». Від майдану зручно рухатися до Проскурівської, а ввечері спуститися до набережної: влітку на водосховищі можна взяти каяк чи SUP.
Щоб спланувати поїздку практично, корисно заздалегідь подивитися, де зупинитися і що працює поруч. На сторінці Хмельницького в каталозі TopUkraine зібрано перевірені місця міста, зокрема готель у центрі біля Майдану Незалежності та художній музей.
Цікаві факти про Хмельницький
- Місто мало три назви: Плоскирів, Проскурів і, з 1954 року, Хмельницький.
- Церква Різдва Богородиці 1837 року вважається найстарішою збереженою спорудою міста.
- Річка Плоска, що дала місту першу назву, з 1955 року тече під землею в колекторі, а над її долиною розкинувся парк Чекмана.
- Прямокутна сітка вулиць у центрі з’явилася після генерального плану 1824 року, затвердженого одразу після великої пожежі.
- Художній музей міста працює в будівлі банку 1903 року і зберігає понад 7 тисяч творів.
Хмельницький добре розкривається тим, хто не поспішає. Один день піде на Проскурівську з її особняками й музеями, другий на парки та набережну. А якщо пощастить потрапити в останню суботу вересня, місто покаже себе в найсвятковішому настрої.
