Новий рік 2027: історія свята і традиції в Україні

Новий рік 2027 в Україні настає в ніч з четверга, 31 грудня 2026 року, на п’ятницю, 1 січня 2027 року. Це світське свято, яке позначає початок нового календарного року за григоріанським календарем. Його відзначають у колі родини та друзів: із ялинкою, святковою вечерею, привітаннями опівночі й побажаннями на наступні дванадцять місяців. Водночас за звичною картиною стоїть довга й заплутана історія. Українці зустрічали новий рік і навесні, і восени, а дату 1 січня закріпив указ Петра І. Пізніше радянська влада перетворила Новий рік на головне зимове свято, щоб відсунути Різдво. Нижче розповідаємо, як змінювалася дата, що змінилося після переходу церков на новий календар і як свято виглядає сьогодні.

Коли Новий рік 2027 і чи буде 1 січня вихідним

Дата свята незмінна: 1 січня. У 2027 році цей день припадає на п’ятницю, а новорічна ніч починається ввечері в четвер, 31 грудня 2026 року.

Кодекс законів про працю України у статті 73 відносить 1 січня («Новий рік») до святкових і неробочих днів. Проте під час воєнного стану ця норма не застосовується: так передбачає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-IX. Тому, поки діє воєнний стан, 1 січня для більшості працівників є звичайним робочим днем, а правило про перенесення вихідного, що збігся зі святом, теж не працює.

Якщо до кінця 2026 року воєнний стан скасують, 1 січня 2027 року знову стане офіційним вихідним. Остаточний режим роботи варто перевірити ближче до свята за повідомленнями Міністерства економіки та Держпраці.

Як змінювалася дата початку року на українських землях

Звична для нас дата прийшла пізно. За часів Київської Русі рік починався навесні, на початку березня, коли пробуджувалася природа і починалися польові роботи. Такий лік пов’язували з хліборобським циклом: новий рік означав новий сезон праці на землі.

Згодом, під впливом візантійської церковної традиції, початок року перенесли на вересень. За словами етнографів, приблизно з XIII до XVII століття новий рік відзначали восени, в день Семена Стовпника. Цю дату пов’язували із завершенням жнив і збором урожаю. Частина зимових обрядів, зокрема звичай заносити до хати сніп, на думку дослідників, бере початок саме з часів «осіннього» року.

Варто пам’ятати, що для селян точна дата мала менше значення, ніж для книжників і літописців. Більшість людей не мала календарів і жила за церковними святами та сезонними роботами. Тому народне відчуття «нового року» довго було прив’язане до зимового циклу свят від Різдва до Водохреща, а особливо до дня святого Василія.

Указ Петра І і поява 1 січня

Наприкінці 1699 року російський цар Петро І видав указ про те, що відтепер новий рік починається 1 січня, а роки рахують від Різдва Христового, а не від «створення світу». Так з’явився 1700 рік у новому ліку. Колишній 1699 рік виявився дуже коротким: він тривав лише кілька місяців, з осені до зими.

Указ поширювався й на українські землі у складі Московської держави. Втім, історики досі сперечаються, наскільки швидко нова дата прижилася в Гетьманщині. Мистецтвознавиця Діана Клочко звертала увагу на те, що в XVIII столітті 1 січня тут не було усталеним офіційним святом, а уявлення про пишне «козацьке» святкування Нового року значною мірою перенесене з пізніших часів.

Водночас відомо, що при гетьманському дворі зимові бенкети справді відбувалися з розмахом. Туди з’їжджалася козацька старшина з родинами, а в подарунок привозили ікру, лимони й помаранчі, зацукровані фрукти, вино і навіть годинники. Такі звичаї були справою знаті, а не більшості населення.

Звідки взявся Старий Новий рік

Російська імперія жила за юліанським календарем, тоді як більшість країн Європи перейшла на григоріанський. З часом різниця між ними зросла до 13 днів. Коли після 1918 року державним став григоріанський календар, а церква залишилася на юліанському, з’явилися два «нові роки»: громадянський 1 січня і церковний 14 січня.

Саме звідси походить вислів «Старий Новий рік». У народній традиції цей день збігався зі святом Василія Великого, якому передував Щедрий вечір, або Маланка. Тому для багатьох українців 14 січня десятиліттями було справжнім початком року з щедруванням і засіванням.

Після переходу Православної церкви України та УГКЦ на новоюліанський календар у 2023 році ця подвійність для більшості вірян зникла. Детальніше про це йдеться нижче.

Радянський Новий рік: ялинка без Різдва

Після приходу більшовиків Різдво та його символи опинилися під забороною. Наприкінці 1920-х років святкування Різдва фактично скасували, а ялинку оголосили «релігійним пережитком». Людину, яка несла додому деревце, могли звинуватити в антирадянській поведінці.

У 1935 році влада змінила курс. За ініціативою партійного діяча Павла Постишева ялинку повернули, але вже як символ Нового року. Перші такі публічні ялинки з’явилися в Харкові, тодішній столиці УРСР. Восьмикутну Вифлеємську зірку на верхівці замінили червоною п’ятикутною, а колядки переписували без релігійного змісту.

Тоді ж сформувався образ Діда Мороза, якого створили на основі казкового персонажа Морозка, а згодом до нього додали Снігуроньку. Подарунки дітям тепер «роздавала» держава через новорічні ранки в школах і садочках. Так Новий рік став головним зимовим святом радянської людини, а Різдво для кількох поколінь відійшло на другий план або святкувалося потай.

Новий рік і новий церковний календар

З 1 вересня 2023 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новоюліанський календар. Нерухомі свята тепер припадають на ті самі дати, що й у григоріанському календарі. Того ж 2023 року Верховна Рада перенесла державне Різдво Христове на 25 грудня.

Для новорічних днів це має кілька наслідків:

• 31 грудня відзначають Щедрий вечір (Маланку), тож новорічна ніч збігається з народним щедруванням;
• 1 січня у ПЦУ та УГКЦ припадає день святого Василія Великого і свято Обрізання Господнього, а отже, саме в цей день засівають оселі;
• Новий рік опиняється всередині різдвяного циклу, між Різдвом 25 грудня та Водохрещем 6 січня.

Цікаво, що в такий спосіб українці фактично повернулися до старшого порядку. Колись новорічні обряди, зокрема щедрування і засівання, якраз і були частиною зимового циклу, а не окремим світським святом. Тепер ніч на 1 січня знову поєднує в собі і загальноприйнятий початок року, і народну Маланку, і церковне свято. Для родин, які дотримуються традицій, це зручно: замість двох окремих хвиль святкувань, 1 і 14 січня, виходить одна послідовність свят від Миколая до Водохреща.

Римо-католицька церква завжди жила за григоріанським календарем, тому для католиків в Україні дати не змінилися. У РКЦ 1 січня є урочистістю Пресвятої Богородиці Матері Божої, а Новий рік зустрічають подячними богослужіннями.

Громади, що зберегли юліанський календар, як і раніше відзначають Василія Великого 14 січня. Для них «Старий Новий рік» залишається окремою датою.

Сучасні традиції Нового року в Україні

Сьогодні Новий рік в Україні передусім світське, родинне свято. Його головні складники знайомі майже кожному:

• Ялинка. Живу або штучну ялинку ставлять ще до Різдва, тож для багатьох родин вона тепер спільний символ обох свят.
• Святкова вечеря. Застілля 31 грудня зазвичай починають увечері й продовжують після опівночі. Меню довільне, без обов’язкових страв.
• Зустріч опівночі. Останні хвилини року проводжають підсумками, а перші вітають побажаннями. За традицією опівночі звучить новорічне звернення глави держави.
• Подарунки. Дорослі обмінюються подарунками, а діти дедалі частіше чекають їх від святого Миколая 6 грудня, а не від Діда Мороза.
• Щедрування і засівання. Через збіг дат щедрівки 31 грудня та засівання вранці 1 січня знову стають частиною новорічних днів.

Помітні й регіональні відмінності. У багатьох родинах на заході України, де різдвяні звичаї зберігали навіть за радянських часів, Новий рік традиційно стояв у тіні Різдва. Там, де радянська традиція вкоренилася глибше, головною подією зими довго залишалася саме новорічна ніч. Проте з кожним роком ці відмінності згладжуються: дедалі більше родин по всій країні збирається разом на Святвечір, а Новий рік зустрічає як продовження різдвяних днів.

Під час війни свято змінилося. У багатьох містах діє комендантська година, тому масові гуляння під відкритим небом обмежені, а феєрверки й піротехніку в громадах часто не запускають з міркувань безпеки та поваги до військових. Новий рік відзначають скромніше, вдома, а частину святкових витрат українці спрямовують на донати для війська.

Народні повір’я теж нікуди не поділися: зустріти рік у новому одязі, не позичати гроші 1 січня, щоб «не віддати достаток», загадувати бажання під бій годинника. Це саме прикмети й побутові звичаї. Церква не встановлює для Нового року жодних обов’язкових приписів, і дотримуватися таких повір’їв чи ні, кожен вирішує сам.

Часті питання про Новий рік 2027

Коли святкують Новий рік 2027 в Україні?

Новий рік 2027 зустрічають у ніч з 31 грудня 2026 року (четвер) на 1 січня 2027 року (п’ятниця).

Чи буде 1 січня 2027 року вихідним?

За статтею 73 КЗпП 1 січня є святковим днем, але під час воєнного стану ця стаття не застосовується. Якщо воєнний стан триватиме, 1 січня 2027 року буде робочим днем.

Чому Новий рік святкують саме 1 січня?

Дату 1 січня запровадив указ Петра І наприкінці 1699 року. До того на українських землях рік починали в березні, а згодом у вересні.

Що таке Старий Новий рік?

Це новий рік за юліанським календарем, який припадав на 14 січня. Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар для більшості вірян ця дата втратила церковне значення, але її досі відзначають громади, що залишилися на старому стилі.

Яке церковне свято припадає на 1 січня?

У ПЦУ та УГКЦ 1 січня відзначають день святого Василія Великого та Обрізання Господнє. У Римо-католицькій церкві це урочистість Пресвятої Богородиці Матері Божої.

Чи є Новий рік релігійним святом?

Ні. Новий рік є світським святом початку календарного року. Церковні свята, що випадають на 1 січня, мають власний зміст і з новорічним застіллям не пов’язані.

Звідки взялися Дід Мороз і новорічна ялинка?

Новорічну ялинку і Діда Мороза в нинішньому вигляді сформувала радянська влада в 1930-х роках, щоб замінити різдвяні символи. Сьогодні українські родини дедалі частіше пов’язують ялинку з Різдвом, а подарунки дітям приносить святий Миколай.

Коли засівають за новим календарем?

Засівають уранці 1 січня, на свято Василія Великого. Громади, що живуть за юліанським календарем, засівають 14 січня.