Мукачево: замок Паланок і закарпатський колорит

Мукачево впізнаєш здалеку завдяки одній деталі: над дахами міста, на окремій вулканічній горі, стоїть замок Паланок. Він з’являється у вікні потяга ще до вокзалу, і з цієї миті зрозуміло, навколо чого тут обертається життя. Але звести Мукачево до однієї фортеці було б несправедливо. Біля ратуші тут стоїть бронзовий сажотрус, на вулиці Миру ховається готична каплиця XIV століття, а в палаці трансильванських князів сьогодні вчаться малювати діти.

За кілька століть місто встигло побувати угорським, трансильванським, австрійським, чехословацьким і радянським. Кожна епоха лишила свій шар, і саме ця строкатість робить закарпатський характер Мукачева таким відчутним. Сьогодні це друге за кількістю мешканців місто Закарпаття: компактне, неквапливе і дуже зручне для поїздки на вихідні.

Мукачево в долині Латориці: де стоїть місто

Мукачево лежить у долині річки Латориця, притоки Бодрогу з басейну Тиси. До обласного центру звідси близько 40 кілометрів, тож два міста часто поєднують в одній поїздці, і після Паланку логічно вирушити до Ужгорода, маленького міста з великим характером. Від Києва дорога значно довша, приблизно 774 кілометри.

Місто оточують невисокі гори: Галиш, Ловачка, Павлова, Сороча, Червона, Чернеча. Вони прикривають долину від холодного повітря з півночі, а на схилах довкола здавна вирощують виноград. Це відроги Вулканічного хребта Українських Карпат, і гора під замком теж має вулканічне походження. Площа Мукачева невелика, близько 28 квадратних кілометрів. За оцінкою Держстату на 1 січня 2022 року, тут жило 85 569 осіб.

З назвою міста пов’язана окрема історія. До 1919 року його знали як Мункач, з 1946 по 2017 рік офіційно писали «Мукачеве», а у 2017 році Верховна Рада затвердила форму «Мукачево» через рік після відповідного рішення міської ради. Походження слова пояснюють по-різному: від угорського munkás, тобто «працівник», або від слов’янського «мука», бо тут нібито здавна працював водяний млин.

Історія Мукачева: кельти, князі і Ракоці

Люди облюбували цю долину задовго до появи міста. У IV-III століттях до н. е. тут оселилися кельтські племена, а на горах Галиш і Ловачка діяв їхній металообробний центр, один із найбільших у тодішній Європі. Кельтське городище-опідум нині має статус пам’ятки археології національного значення.

Уперше Мукачево згадується наприкінці XII століття в угорській хроніці «Діяння угрів», яка описує перехід угорських племен через Карпати у 896-903 роках. Фортеця на Замковій горі пережила напад половців 1086 року і монгольську навалу 1241-го, після якої король Бела IV наказав перебудувати прикордонні замки за західноєвропейським зразком. У 1376 році королева Єлизавета дала місту право на власну печатку із зображенням святого Мартина, що ділиться плащем із жебраком. Цей сюжет і досі на гербі міста.

Наприкінці XIV століття містом заволодів князь Федір Коріятович, якого з подільських земель вигнав литовський князь Вітовт. Він володів Мукачевом у 1396-1414 роках, розширив замок і зробив його резиденцією, а подільські селяни, що прийшли з князем, заснували в окрузі нові поселення. 1445 року місто отримало магдебурзьке право від регента Угорщини Яноша Гуняді.

Найгучніша сторінка пов’язана з трансильванськими князями Ракоці, які з 1629 року з невеликими перервами володіли цими землями до 1711-го. Для української історії цікаво, що у 1649 і 1656 роках тут вели переговори посли Богдана Хмельницького з князем Дьєрдєм II Ракоці про спільну боротьбу проти польських магнатів. Після поразки повстання Ференца II Ракоці у 1711 році місто відійшло Австрії, а 1728 року величезні маєтки довкола Мукачева дісталися графам Шенборнам. Під час угорської революції 1848-1849 років понад 600 мукачівців пішли добровольцями до армії Лайоша Кошута, а 22 квітня 1849 року біля підгорянського мосту угорське військо разом із місцевими ополченцями змусило відступити австрійців. Пам’ятний знак на місці того бою встановили 1901 року, і він зберігся донині. Далі були Чехословаччина з 1919 року, угорська окупація з листопада 1938-го, два гетто 1944 року, в’язнів яких за кілька тижнів вивезли до Освенцима, і радянський період із заводами та військовим аеродромом.

Замок Паланок: що подивитися на трьох терасах

Замок стоїть на горі заввишки 68 метрів і складається з трьох частин: Верхнього, Середнього і Нижнього замку. Назву пояснюють дерев’яним частоколом за ровом, що колись оточував підніжжя гори. Паланок має статус пам’ятки національного значення, а музей у його стінах працює з 1970 року: спершу як філія краєзнавчого музею, з 1989-го як окремий Мукачівський історичний музей.

Головна дивина Верхнього замку: криниця глибиною 85 метрів, висічена прямо в скелі. Легенда каже, що Коріятович пообіцяв дияволу мішок золота за допомогу з водою, а розрахувався двома монетами. У дворі стоїть пам’ятник самому князеві, і туристи натирають йому бронзовий палець на удачу.

Друга постать, без якої історія Паланку неповна, це Ілона Зріні. У 1685-1688 роках вона обороняла фортецю від австрійських військ, а разом із нею в замку був малий Ференц II Ракоці, майбутній вождь антигабсбурзької війни 1703-1711 років. Турецький султан Мехмед IV удостоїв княгиню грамоти-атнаме, і, за даними Енциклопедії сучасної України, для Османської імперії це був унікальний випадок нагородження жінки. Пам’ятник матері й сину теж стоїть на території замку.

У XVIII столітті фортеця втратила оборонне значення і стала в’язницею. З 1782 по 1896 рік тут тримали політичних в’язнів імперії, серед них у 1821-1823 роках грецького революціонера Олександра Іпсіланті. Якщо вам цікава оборонна архітектура, Паланок варто порівняти з фортецею Кам’янця-Подільського над каньйоном Смотрича: обидві постали на природних висотах, але характер у них зовсім різний. На бастіоні Паланку з жовтня 2022 року стоїть тризуб, встановлений на місці угорського турула, що простояв там з 2008 року.

Площа Миру і старе місто: ратуша, Білий будинок, святий Мартин

Центр Мукачева невеликий, його зручно обходити пішки від площі Миру. Нову ратушу з курантами звели у 1904-1910 роках у неоготичному стилі з рисами угорської сецесії. Вона замінила стару ратушу 1809 року, яка прослужила близько століття. На колонах будівлі можна помітити того самого святого Мартина з міського герба.

Неподалік стоїть Білий будинок, палац князів Ракоці. Його почали будувати 1667 року, а у 1746-1747 роках значно перебудували вже за Шенборнів. Колись тут приймали знать та іноземних послів. З 1979 року в палаці працює художня школа імені Міхая Мункачі, уродженця міста і одного із зачинателів угорського реалістичного живопису. Міська рада вже оголошувала закупівлю проєктної документації для реставрації палацу.

Найстаріша споруда центру легко губиться серед пізніших фасадів. Це готична каплиця святого Мартина XIV століття на вулиці Миру, теж пам’ятка національного значення. А кафедральний костел святого Мартина, споруджений 1905 року, з 2002 року є головним храмом Мукачівської дієцезії римо-католиків.

Чим відоме Мукачево, крім замку

Насамперед монастирем на Чернечій горі. Свято-Миколаївський монастир на північній околиці засновано 1360 року, а з 1491-го він згадується як резиденція Мукачівської єпархії. Келії з дзвіницею 1772 року і Миколаївська церква 1789-1806 років мають статус пам’яток національного значення.

Друга візитівка зовсім іншого масштабу: пам’ятник щасливому сажотрусу в центрі. Прототип реальний, це Берталон Товт, якого місто зробило почесним громадянином. На його честь у Мукачеві проводять парад сажотрусів, а туристи натирають фігурі ґудзик, вірячи в удачу.

Є в міста й несподівана промислова слава. З 1948 року тут працювала лижна фабрика «Тиса», яка з 1995 року стала «Фішер-Мукачево». А у 2012 році в місті запрацював завод електроніки міжнародної корпорації Flex.

Нарешті, Мукачево завжди було містом багатьох громад. На початку XX століття воно стало помітним осередком хасидизму, а 1930 року євреї становили понад 40% мешканців. Поруч жили українці, угорці, німці, роми. Сьогодні тут понад 30 храмів різних конфесій, а з 2000 року проходить міжнародний фестиваль етнічних театрів національних меншин «Етно-Діа-Сфера».

Мукачево сьогодні: тилове місто з власним ритмом

Сучасне Мукачево живе як тилове місто, але війна відчутна і тут. За словами міського голови Андрія Балоги, за перші півтора року повномасштабного вторгнення громада спрямувала на потреби Сил оборони майже мільярд гривень.

Освітнє ядро міста становить Мукачівський державний університет, створений 2008 року на базі двох інститутів. Працює Мукачівський драматичний театр, перша вистава якого відбулася ще 1947 року. Цікаво, що саме тут 1907 року правознавець і археолог Тиводар Легоцький відкрив у власному будинку перший на Закарпатті музей історії та побуту краю.

Гастрономічний настрій задає виноградна долина довкола. На горі Ловачка є старовинний підвал із залою для дегустації закарпатських вин, настоянок і сидру, а в центрі вистачає кав’ярень, де можна пересидіти між прогулянками. Місто тихіше за обласний центр, і багатьом гостям саме це й подобається.

Куди піти в Мукачеві за вихідні

Перший день логічно віддати Паланку і центру. На замок закладіть мінімум дві-три години, бо експозиції розкидані по всіх трьох терасах. Після обіду спустіться до площі Миру, знайдіть сажотруса, обійдіть ратушу, Білий будинок і каплицю святого Мартина.

Другого дня варто піднятися на Чернечу гору до монастиря, а ввечері на Ловачку. Ця гора заввишки 297 метрів дає, мабуть, найкращий огляд міста, і саме звідти видно, як Паланок панує над долиною. Якщо є машина, приблизно за 12 кілометрів від Мукачева чекає Чинадіївський замок «Сент-Міклош», пов’язаний з тією ж Ілоною Зріні та родиною Ракоці.

Добиратися до Мукачева зручно потягом: залізнична станція діє тут з 1872 року, а місто стоїть на одній із головних магістралей країни. Ночівлю в регіоні можна підібрати серед готелів у каталозі TopUkraine, де вже є варіанти і на Закарпатті. Ціни на квитки до замку та графік роботи змінюються, тож краще перевіряти їх перед поїздкою.

Цікаві факти про Мукачево

  1. За князів Ракоці Мукачево було столицею Трансильванського князівства.
  2. Криниця у Верхньому замку Паланку сягає 85 метрів углиб скелі.
  3. 1352 року воїни мукачівського гарнізону біля Підгорян розбили татарське військо і стратили полоненого хана Атламоша.
  4. Ілона Зріні отримала від султана грамоту-атнаме, що стало унікальним випадком нагородження жінки в Османській імперії.
  5. Перший на Закарпатті музей історії та побуту краю відкрили саме в Мукачеві, 1907 року.

Найкраще місто відкривається ввечері, коли туристи вже роз’їхалися, а Паланок підсвічений над дахами. Сядьте з келихом місцевого вина десь біля площі Миру й подивіться вгору: замок на горі тут не декорація, а частина повсякденного пейзажу, до якої мукачівці давно звикли.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *