Хрещенський Святвечір 2027: дата, традиції та страви

Хрещенський Святвечір 2027 року Православна церква України та Українська греко-католицька церква відзначають у вівторок, 5 січня, за новоюліанським календарем. Це переддень Богоявлення (Водохреща), який у народі називають Другим Святвечором, Водохресним святвечором або Голодною кутею. День проходить у пості, у храмах звершують велике освячення води, а ввечері родина збирається на пісну вечерю.

Нижче пояснюємо, чому свято перемістилося з 18 на 5 січня, що відбувається в церкві, які страви готують і де закінчуються церковні правила й починаються народні повір’я.

Коли Хрещенський Святвечір у 2027 році

Святвечір завжди припадає на день перед Богоявленням. З 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ живуть за новоюліанським календарем, тож нерухомі свята для більшості їхніх парафій збігаються з датами григоріанського календаря. Для 2027 року це виглядає так:

• Хрещенський Святвечір: 5 січня 2027 року, вівторок;
• Богоявлення (Водохреще): 6 січня 2027 року, середа.

Ті громади, що лишилися на юліанському календарі, відзначають Навечір’я Богоявлення 18 січня (у 2027 році це понеділок), а саме Водохреще 19 січня. Окремі парафії ПЦУ та УГКЦ за рішенням громади також тримаються старого стилю, тому дату варто уточнювати у своєму храмі.

У римо-католиків Богоявлення, або свято Трьох королів, теж припадає на 6 січня, але 5 січня в Римо-католицькій церкві не є окремим днем посту з такою вечерею, як у східній традиції. Тож “голодна кутя” є передусім звичаєм православних і греко-католиків.

Що це за свято і чому його називають Голодною кутею

Церковна назва дня: Навечір’я Богоявлення. Воно готує вірян до свята Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан, коли, за Євангелієм, зійшов Святий Дух у вигляді голуба і пролунав голос Бога Отця. Звідси й назва Богоявлення: явлення Святої Трійці.

У народній традиції цей вечір називають Другим Святвечором, бо він ніби повторює Святвечір перед Різдвом. Обряди схожі, але стіл скромніший і без такої урочистості, як на Багату кутю. Звідси й інші назви: Голодна кутя, Бідна кутя, а також Водохресний святвечір. Трапляється і назва “сочиво”, пов’язана зі стравою з пшениці, меду й маку.

Євангелисти розповідають, що Ісус прийшов на Йордан до Івана Хрестителя, який закликав людей до покаяння. Іван спершу відмовлявся хрестити Христа, вважаючи себе недостойним, але зрештою виконав прохання. Ця подія відкриває суспільне служіння Христа, тому в церковному році Богоявлення належить до найбільших свят, а день перед ним має особливе приготування, подібне до різдвяного.

Святвечір перед Водохрещем завершує цикл зимових свят, що почався з Різдва. Після Йордану, за народним уявленням, різдвяні святки закінчуються.

Церковні богослужіння та освячення води

Головна церковна подія дня: Великий чин освячення води. Його звершують двічі: у Навечір’я Богоявлення, 5 січня, і в саме свято, 6 січня. Пояснення цьому сягає давнини: у ранній Церкві саме в Навечір’я хрестили оглашенних, тобто тих, хто готувався прийняти християнство.

ПЦУ наголошує, що вода, освячена 5 січня, і вода, освячена 6 січня, рівноцінні. Це та сама велика агіасма, і різниці в “силі” між нею немає. Поширене переконання, що вода першого освячення “святіша”, є народним уявленням, а не вченням Церкви. Так само Церква закликає не набирати десятки літрів: освячена вода не чарівна, її приймають з вірою, у невеликій кількості.

За богослужбовим уставом, у цей день звершують Царські часи та Вечірню, поєднану з Літургією, після якої і відбувається освячення води. Розклад служб у різних храмах відрізняється, тому час краще перевірити в парафії заздалегідь.

Відмінність між двома днями полягає радше в місці, ніж у змісті обряду. Навечір’я освячення зазвичай відбувається в храмі, а 6 січня, після святкової Літургії, воду освячують також на відкритих водоймах: річках, озерах, ставках. Саме тому в народі свято називають Йорданом. Для тих, хто не може піти на водойму, освячення в храмі напередодні є повноцінною можливістю отримати свячену воду.

Багато вірян у цей день ідуть до сповіді та причастя, щоб приготуватися до свята Хрещення Господнього.

Піст у Хрещенський Святвечір

Навечір’я Богоявлення є одноденним пісним днем, як і Святвечір перед Різдвом. Традиційно в цей день утримуються від м’яса, молочних продуктів і яєць, а вечеря складається лише з пісних страв.

Звичай не їсти до вечора або до першої зірки, а протягом дня лише пити воду, поширений у народі. Деякі віряни вперше протягом дня куштують освячену воду, коли повертаються з храму. Варто пам’ятати, що міра посту для хворих, вагітних, дітей і людей похилого віку визначається з урахуванням здоров’я: з цього приводу радять порадитися зі священником.

Святвечір 2027 року випадає на вівторок, тобто на звичайний будній день, тож звичний порядок служб і посту в цей день не змінюється.

Які страви готують на Другий Святвечір

Стіл на Водохресний святвечір повторює різдвяний, але є простішим. Конкретна кількість страв не є церковним правилом: у різних родинах і регіонах їх готують по-різному, часто менше, ніж на Багату кутю.

Найчастіше на столі є:

• кутя з пшениці або рису з маком, медом, горіхами та родзинками;
• узвар із сушених фруктів;
• вареники з картоплею, капустою або грибами;
• голубці з рисом або пшоном;
• пісний борщ, часто з галушками або вушками;
• риба, квашена капуста, печена картопля, каші, пісні пироги.

Щодо риби існують різні звичаї: в одних родинах її подають на Святвечір, в інших дотримуються суворішого посту без риби. Обидва варіанти трапляються в народній практиці, тож орієнтуйтеся на традицію своєї родини та громади.

Вечерю зазвичай починають з молитви. Господар окроплює домівку та присутніх освяченою водою, кожен робить ковток води, а вже потім куштують кутю. В окремих регіонах побутує побажання: “Дай нам, Боже, і на той рік діждати”.

Народні звичаї та обряди вечора

Звичаї Голодної куті в різних частинах України відрізняються, але кілька з них згадують найчастіше.

Виганяння куті. Після вечері кутю “проганяли” з хати, щоб завершити святковий цикл і відігнати злу силу. Господар виходив надвір, стукав палицею в кут хати або ложкою по посуду й казав приказку на зразок “Утікай, кутя, з покуття”. За переказами, запорожці “розстрілювали” кутю пострілами з рушниць.

Хрести на дверях. Перед вечерею господар малював хрестики крейдою на дверях, а подекуди і на вікнах та господарських будівлях. В окремих місцевостях для цього використовували тісто, замішане на свяченій воді. Звичай пов’язаний з бажанням уберегти дім від лихого.

Дідух. Сніп дідуха, що стояв у хаті від Різдва, ввечері виносили надвір і спалювали в саду, а попіл розкидали по городу на добрий урожай.

Щедрування. На Водохресний святвечір діти й молодь подекуди ходили від хати до хати зі щедрівками, бажаючи господарям добра та достатку.

Ворожіння. Дівчата ворожили на долю: виходили за ворота й питали ім’я першого зустрічного, кидали чобіт через паркан, стукали ложками на порозі.

Усі ці дії є частиною народної культури і не належать до церковного обряду.

Повір’я та прикмети: що з них церковне, а що ні

Навколо Святвечора склалося чимало заборон і прикмет. Найпоширеніші з них: не прати і не прибирати, бо цього дня вода “свята”; не позичати речей і грошей; не пускати до хати незнайомців; не сваритися і не плакати, “щоб не плакати весь рік”.

Серед погодних прикмет: сніг на Святвечір віщує врожай, а вода, зібрана цього вечора, нібито має особливу силу. Існувало й уявлення, що в цю ніч тварини говорять людською мовою.

Важливо розуміти, що ці повір’я не є церковними вимогами. Церква не забороняє прибирати чи прати в Навечір’я Богоявлення, а побутові справи не роблять людину “грішною”. Справжні церковні акценти цього дня інші: піст, молитва, участь у богослужінні, примирення з ближніми та гідна підготовка до свята. Відмова від сварок і добрі справи узгоджуються з християнською мораллю незалежно від прикмет.

Як провести Хрещенський Святвечір сьогодні

Сучасні родини поєднують церковну і народну традиції так, як їм зручно. Кілька практичних порад:

• заздалегідь дізнайтеся розклад богослужінь і освячення води у своєму храмі на 5 і 6 січня;
• візьміть невелику чисту посудину для води, без потреби великих запасів;
• приготуйте кілька простих пісних страв, головне з яких кутя та узвар;
• почніть вечерю з молитви та ковтка освяченої води;
• розкажіть дітям про зміст свята і про те, чим відрізняються церковні правила від народних звичаїв.

Якщо в родині є люди, які відзначають свята за різними календарями, можна домовитися про спільну вечерю в одну з дат. Повага до вибору рідних допомагає зберегти мир у сім’ї, а саме мир і примирення є одними з головних цінностей цього дня.

Для тих, хто відзначає свята за юліанським календарем, усе те саме відбувається 18 січня, а Водохреще 19 січня.

Часті запитання

Коли Хрещенський Святвечір у 2027 році?

У ПЦУ та УГКЦ за новоюліанським календарем Хрещенський Святвечір у 2027 році припадає на вівторок, 5 січня. Водохреще відзначають наступного дня, у середу, 6 січня.

Чому Святвечір перед Водохрещем перенесли з 18 на 5 січня?

У 2023 році ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, за яким нерухомі свята збігаються з датами григоріанського календаря. Тому Навечір’я Богоявлення змістилося на 13 днів раніше.

Чим Голодна кутя відрізняється від Багатої?

Багата кутя є Святвечором перед Різдвом, а Голодна кутя передує Водохрещу. Обряди схожі, але другий Святвечір скромніший, а стіл простіший.

Чи можна їсти до першої зірки?

Звичай не їсти до першої зірки є народним. День Навечір’я пісний, а міру посту для хворих, дітей і вагітних радять узгоджувати зі священником.

Чи відрізняється вода, освячена 5 і 6 січня?

Ні. За поясненням ПЦУ, вода, освячена в Навечір’я і в саме свято, рівноцінна: це велика агіасма. Уявлення про “сильнішу” воду першого освячення є народним.

Чи можна прати і прибирати в Хрещенський Святвечір?

Церковної заборони на побутові справи немає. Заборона прати і прибирати є народним повір’ям.

Які страви обов’язкові на Другий Святвечір?

Церква не встановлює певного переліку чи кількості страв. За традицією на столі мають бути пісні страви, головні з яких кутя та узвар.

Чи відзначають Хрещенський Святвечір римо-католики?

У римо-католиків 6 січня є свято Богоявлення, або Трьох королів, але 5 січня не має окремого пісного Святвечора з кутею, як у східній традиції.